Відлетіла душа почорнілим дубовим листком,
Але він не упав, не зламався – міцна серцевина.
Ще, здається, недавно був ніжним зеленим ростком,
А тепер сам собі величезна сумна домовина.
Смерть йому не страшна, він прожив навіть більше, ніж міг:
Потрухлявіли пні – від ровесників лишена згадка.
Він боровся з життям за життя – і таки переміг!
Проростуть жолудята, і рух розпочнеться спочатку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460201
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Маргарита Шеверногая (Каменева)