Надво́рі осінь, під ногами - осінь,
Протислася між пальцями вона.
Плете дощі в розпущене волосся,
А їй у спи́ну дихає зима.
Парує як ніколи тепла кава,
Стоїть в повітрі листя аромат.
І вітер дме... То зліва, то направо...
Він заблукав на перехресті втрат.
Давно не засинала сіра осінь
На мо́єму завмерлому плечі.
Мов спогад літа десь її відносить,
Й земля сивіє снігом уночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460214
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Хвостатий Їжак