[b]Ілюстрація 11[/b] (26.06.1998) [b][i]Контакт із Невідомою Особистістю[/i][/b]
[i]Я на дачі у брата. Порівняно рано лягли спати - було біля 23:00. Заснув зразу. Приблизно біля 2:00 прокинувся, бо "гномик вимагав", як каже мій брат про необхідність встати по малій потребі. Та відчуття було ясне, що це - другорядне, бо мене розбудив Голос.[/i]
Голос був тихий, трохи шовковисто-шелестячий, якийсь безликій. Враховуючи, що Голоси завжди говорять моїми думками, робити якусь ідентифікацію завжди тяжко, але поступово у мене відпрацювалась здатність відчувати їх окрас.
На цей раз мене здивував цей Голос тим, що вчора він же звертався до мене, коли я лягав спати. Тоді ми лягли з братом пізно, розмовляли про політичні сили України, то тільки я закрив очі, як раптом почув тихе: [i]"Що таке політичні сили у вас?"[/i] Я проігнорував питання та провалився у сон.
І от знову цей Голос.
Вразило мене ще те, що Голос говорив м'якою та гарною українською мовою, бо час від часу деякі Голоси збиваються на російську мову.
- Можна нам поговорити?
- Можна, але хто ви такий?
- Ми. А ти хто такий?
- Я - людина.
- А що таке "людина"?
- Я один із тих, хто живе на Землі, я є один із Носіїв Життя/Розуму на ній.
- Що таке Земля?
- Це планета, що обертається навколо зірки Сонце.
- То що таке людина?
- Ми - ссавці. Маємо поділ на дві статі - чоловічу і жіночу. Є чоловіки і жінки.
- Що таке жінка?
- Це людина, яка здатна народити іншу людину, але для цього чоловік повинен її запліднити.
- А ти хто є?
- Я - чоловік. Якщо вважати сполуку як самця та самку, то я - самець.
- Ти довго живеш?
- Мені зараз 62 роки.
- Що таке рік?
- Це час повного оберту планети Земля навколо зірки Сонце.
- То це довго чи мало?
- І довго і мало. Якщо рахувати програму мого життя, то це мало. І до того ж моє життя буде скорочене через екологічні обставини, через невірну побудову мною життя, через хвороби тощо. Але якщо порівняти мене з іншими людьми, що вже померли молодшими за мене, то це - багато.
- Що таке програма життя?
- Кожна людина, як я знаю, є носієм...
І раптом я відчув, що слід перейти на інший режим мислення, прискорений. І тоді я сказав:
- Ви можете увійти в інший режим та зчитати з мене увесь блок інформації
- Так.
- То тоді входьте! - і я немов відкрив шлюзи, і тільки пунктирно охоплював наш діалог, що далі йшов між нами. Нарешті я почув:
- Зрозуміло.
- Тепер у мене питання. Чому ви весь час говорите про себе МИ? Це є множина? Чи ви таким чином хочете підкреслити свою зверхність?
- Ми нічого не хочемо підкреслити. Ми - це Ми.
- Ви є спільною єдністю?
- Так. Ми - Суцільність.
- Ви з нашої Реальності?
- Що таке Реальність?
- Це - Агрегатність, яка описується певними сталими.
- Що таке Агрегатність?
І тоді я знову запропонував перейти на прискорений режим діалогу, увійти у мій Інформаторій. Коли почув: "Зрозуміло", то запитав:
- То ви з нашої Реальності?
- Ні. І не з паралельної.
- З якої іншої Агрегатності нашого Континууму?
- Ні.
На цьому Контакт був розірваний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460282
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Левчишин Віктор