Що, Музо, ти чому не спиш?
Безсоння завітало теж, непрошене?
Заходь в оселю, мовчки чом стоїш?
Вже першим снігом землю запорошено.
Блищать під снігом тьмяно ліхтарі.
І сутінки, шипшиною мережані,
Про давнє щось нагадують мені.
А вечір тишею, мов паском, підперезаний.
Уламки долі, ніби кораблі,
Розкидані під скелями. Як місячно!
Знов привиди минулого в імлі
З”являються, як білка в нору лисячу.
Вже ночі день віддав свої ключі.
І яблуні, обвішані плодами,
Згадаємо із Музою вночі.
А сніг все йде – туманить між домами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460368
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2013
автор: Ліоліна