* * *

За  вікнами  безмірний  падолист.
За  вікнами  чиїсь  тяжкі  утрати.
А  в  когось  навіть  гірше:  сірі  ґрати.
На  серці  ґрати  майже  в  повний  ріст.
І  знов  мені  до  болю  невтямки,
Чому  часами  носиш  стільки  масок,
А  сірі  ґрати  -  дорогі  прикраси?..
Від  серця  відриваю,  мов  куски

Такі  думки.

За  вікнами  паде́  останній  лист.
За  ними  -  щось  таке  уже  далеке.
Комусь  талант  вигадувать  сюжети,
А  в  мене  до  печалі,  мабуть,  хист.

Пройде  колись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460436
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2013
автор: Марічка9