Дощі розтеклися без краю й кінця.
Забрьохані дні спохмурнілі, холодні.
Біжать ручаї до Дніпра і Дінця,
Немов до поживи звірята голодні.
Ні просвітку в небі. Набряклі гілки
Зчорнілись, неначе човни на причалі.
Безлисті дерева (колись говіркі)
Нечутно бринять у журбі і печалі.
Таке передзим'я. Погода така.
Відплачеться осінь - і вдарять морози.
Та поки що хмара дощу потака,
І рацію мають невтішні прогнози...
14.ХI.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460467
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.11.2013
автор: Вячеслав Романовський