Колись на землі Юрій Цезар жив.
Владу, землі, розкіш любив.
І хотів армію в Римі створити,
Наймогутнішу у всьому світі.
«Справжній чоловік є справжнім солдатом,
Коли не ховається за жіночим халатом»
«По всьому Римі наказ розсилаю,
одружуватись воїнам забороняю».
Чи можливо в природі заборонити
літом сонцю гарячому світити?
Птахам навесні пісні співати?
І дощу травневому землю поливати?
А ще важче в житті заборонити
Молодому серцю юнацькому любити.
Закон той порушив священник один,
Ім'я в нього було отець Валентин.
Він вінчав пари молоді таємно,
І Бог благословляв згоду взаємну.
Та у кожного ворог є свій-
Підступний, лукавий, лихий.
Хтось Імператору розповів
Про те, що Валентин таємно чинив,
І у в'язницю його посадили,
Де знущались над ним і били.
Та на кінець земного життя,
Полюбила дівчина його сліпа,
Вона страждала і сумувала,
Бо Валентина страта чекала.
Смерть на землі хоча й роз'єднає
Але любов все ж вічно триває.
І поплатився життям він один,
Всі знають його як Святий Валентин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460474
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2013
автор: Небесна