Я чекаю від тебе дзвінка,
Наче Бога вичікую з неба.
Моя осінь печально-п’янка,
Як води, зрозумій, тебе треба.
Ти для мене усе понад світі,
Так тепла не хватає твого.
Лиш пригадую руки зігріті
В протиріччі щастя свого.
Бо для мене ти – подих життя,
Мій останній листок на долоні.
Заримую я знову наше буття
Та й закусую сльози солоні.
І жалію нестримні роки,
Та вчинками знову пройшовся.
Оцінив за цей час два боки,
А з любов’ю, на жаль, розійшовся.
Я закрив усі двері поганого,
Ти прийди й залишися навік.
І поклич мене іменем званого
В мені щастя твоє вже без лік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460550
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2013
автор: Oleg Gavrilevich