Я хочу, щоб сонце всміхалось
Для мене, для тебе, для всіх!
Щоб променів сяючий галас
Породжував радісний сміх.
Ще є неймовірне бажання,
Щоб чутно усюди було
Пісні про життя і кохання,
Про віру, надію й любов.
Щоб Спів цей лунав понад небом,
Чаруючи ніжну блакить...
А внічку, де простір й так темно,
В омані зірок палахтить...
Щоб разом з дощем життєдайним
Пірнув в синіх рік глибину...
В степу, де квітки такі файні
Зустрів й покохав Спів Весну.
А Вересень пошепки з Травнем
Про зустріч оту гомонів:
Про те, що в такому коханні
Зростає надія світів.
Тепер понад краєм лунає
Лелечий здивований крик
Й лебідонька в річці співає
Про те, вже до чого ти звик:
Про щире та вірне кохання,
Про святість отих почуттів,
Про те,як одвічні питання
Ще й досі на нас мають вплив...
Про все це я мрію з дитинства
І в серці своєму несу,
Бо маю велику надію,
Що Спів покохає Весну!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460664
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2013
автор: Эн Демків