На вірш Микити Б. "Коли почуття переповнюють душу"
- - - Надія завжди є! - - -
Всім виглядом,
закрученим
клубком,
збагнув -
над прірвою.
Завис,
Завмер
перед
стрибком,
Окинув хмар
безмежжя…
Стрибнув.
Здійнявся
пташкою
увись,
Та полетів
над голим
узбережжям…
Там темний ліс -
пристанище
блукань,
Там пил завіс,
там все уже даремно…
Та зійде сонце знову!
Повернись!
Освітить
прірву,
море,
Ліс,
і землю!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455764
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460828
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2013
автор: Ірина Лівобережна