А знаєш, якось легше вже без тебе.
Я повернулась до свого буття,
коли твоїх дзвінків мені не треба
і не шматують душу почуття.
Живу тепер в блаженній порожнечі.
Забула все. Вже інше сприйняття.
Я залюбки розправила би плечі
І полетіла би кудись без вороття.
Та я ,на жаль, не зможу полетіти
І не тому, що серце ще щось крає.
Вже крилами не буду тріпотіти,
бо на спині тепер вже крил немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460911
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2013
автор: Добра Фея