Ось підкрався вечір тихий в хату.
Вся сім"я поснула вже давно.
Та мені не хочеться ще спати:
Погляд свій звернула у вікно.
На гіллі маленька павутинка.
Вітер норовить її зірвать.
Так цікава стала ця картинка:
Як же себе буде рятувать?
Вітер хилитає голе гіллля.
Стовбур нахиляє до землі.
Павутинка робить всі зусилля,
Щоб її не збили сили злі...
Думаю: а що їй вже втрачати?
Що для неї цінне в цім житті?
Може, вітер їй за матір й батька...
Іноді ж погладить на гіллі...
За життя трималася щосили.
Відірветься - пропадуть сліди.
Так її бажання зрозумілі...
Ось якими треба буть в біді...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461023
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Н-А-Д-І-Я