Одного разу навесні
Гуляв у парку в дивнім сні.
Посеред чорно-голих крон
Птахи співали в унісон.
На мокрих дошках сірих лав,
Стомившись, вітер спочивав.
Крізь хмари сіро-голубі
Всміхалось сонечко землі
І на відсонні танув сніг.
Струмок дорогу перебіг
Неначе чорний, хитрий кіт,
Що тихо горнеться до ніг.
В передчутті казкових мрій
Принишк емоцій буревій.
Зустрів там фею чарівну –
Кохання силу рятівну.
ЗатИшно стало на душі.
Весна народжує вірші.
І може зовсім то й не сон?
Пташки співали ж в унісон…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.11.2013
автор: Олександр Ковальчук