За радощі і за щастя,
Сльозами плачу сповна...
Спокутую свої страсті,
Вичерпую аж до дна...
Дайте мені вина!
Не бачити світу щоб...
Дайте мені вина,
Або хоча б кулю в лоб!
Дайте мені любові,
тепла не жалійте теж...
Як не жаліли крові,
Щоб збити зі звичних меж
свідомість-
загнати у глиб печер,
у безвість,
у невідомість,
Поет у мені помер!
Натомість лишився холоп,
Лицемімір,лизоблюд,холуй...
Бережи у душі собор,
І пильно її вартуй!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461089
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Той,що воює з вітряками