Космічними своїми кодами,
В майбутнє Невідоме кличе...
Поорана старими фйордами,
Моя Норвегія обличчя,
Де п'яний мед вважають ліками,
А вип'ють - не знаходять берега...
Рибалять біля моря вікінги -
Торстейни, Гудбрандти і Еріки.
І не розводять сірих кроликів.
І не будуть з льоду хостели...
А правлять ними добрі конунги,
Хоч добрі, та, з мечами гострими.
А доля, мовби пазл складається.
Думки! Та, досить бути гордими!
І знову день новий всміхається
Над зморшками... Пробачте, фйордами...
Для відгуків +38 096 195 9420.
Можна і смс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461109
Рубрика:
дата надходження 17.11.2013
автор: Віктор Банар