Він МАЙЖЕ її покохав,
Ретельно збиваючи лід.
Нечутно в потоці зітхань
Втрачав уже втрачений слід.
Він МАЙЖЕ знаходив слова
Для дивних кохання картин,
Для серця, без краплі розваг,
Хотів з нею поряд іти.
Вона біля нього була
І МАЙЖЕ читала думки,
Не чула душевних волань,
Тікала сюжетом прудким.
Він МАЙЖЕ її наздогнав,
За руку тендітну вхопив.
Та вкотре спіткнувся, упав,
Піднявши лиш зоряний пил.
Вона полетіла… А він –
Дивився на райдужний блиск,
Очима гайнув навздогін
У МАЙЖЕ підкорену вись.
Та де там, безодня без меж
Навколо звела чорноту.
Кудись у безглуздя жене
Любов їхню, МАЙЖЕ пусту.
21:48, 17.11.2013 рік.
Зображення: http://www.adme.ru/fotograf/vozmi-menya-za-ruku-sleduj-za-mnoj-471655/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461162
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: yusey