Помирає сніг щоночі,
Розтає від самоти.
Жити, бідний, жити хоче,
Мов весняні ті коти!
Хоче падати, кружляти,
Поринати в небуття.
Хоче світлу долю мати,
Та, на жаль, втрача життя..
Чи помер вже? Хто се знає?..
Може він вже відлетів?
Тіло лиш його благає
Щирих кольорових снів..
Серцем він зиму чекає,
Мріють даллю очі..
Та вже квіти у сім краю..
Сніг вмира щоночі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461178
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2013
автор: Nevskaya