Голе поле вкутав морозець.
Це зима зробила перші спроби.
Із-під снігу випнувся чебрець.
Подививсь на світ він із-під лоба.
І, струсивши сніг із пелюсток,
Полетів думками в тепле літо.
Як же він промерз.. аж до кісток,
Але поле звеселив так цвітом.
Не боїться він пересторог,
Що ось-ось нагряне стужа.
(А на полі перший її крок),
Та йому усе оце байдуже.
Бо узнав цвітіння ніжний смак.
Всю чарівність сонячного літа.
Хоч зима відіб"є свій вже знак.
Та з душі не зникне ця палітра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461216
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Н-А-Д-І-Я