Ніколи не забуду

Мені  подобається  її  ніжний  погляд...
Як  же  вона  дивилась  мені  в  очі...
Я  не  продав  би  ні  за  які  гроші
ті  миті,  що  я  був  із  нею  поряд.

Зараз  не  з  нею,  але  й  досі  пам'ятаю
кожну  дрібницю,  кожен  рух  і  кожен  дотик.
Для  мене  сміх  її  був  мов  наркотик,
а  голос  досі  у  вухах  моїх  лунає.

Як  шепотіла:  "Дуже-дуже...  Сильно-сильно..."
хотілось  час  на  завжди  зупинити,
щоби  тією  тільки  миттю  жити;
зникало  дихання,  а  серце  билось  так  повільно....

Що  все  закінчиться  ніхто  не  знав,
і  дуже  шкода,  що  усе  так  сталось.
Між  нашими  серцями  щось  порвалось,
та  я  ніколи  не  забуду,  що  кохав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461229
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Любомир Винник