Її волосся кольору вугілля

Прийшла  моя  чорна  кішка
Лягла  до  мене  в  тепле  ліжко
Ніжно  дивилась  зеленими  очима
Хотіла  ласки
Солодка  й  невинна.
Руками  я  пестив  її  волосся  кольору  вугілля,  
А  серце  рвалось  кудись  навтьоки
Це  не  збагненне  кохання-насилля
Здавлює  груди...
Ні...Навпаки!
Розквітла  свідомість
Натхнення  приплив
Ніби  від  алкоголю  я  впав  в  невагомість
Знаю...
Сьогодні  я  дійсно  ожив
втрачаючи  маску
прикріплений  лик
вернувши  давно  мною  втрачену  совість.
отримав  я  крила
 і  в  небо  злетів
забувши  про  сон
краще  маю  на  томість.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461259
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Міра Ковальчук