Déjà vu

Та  сама  кімната,такий  самий  ранок
 Повітря  морозне,  таке,  як  тоді.
І  знову  цілуєш  мене  наостанок,
Та  паморозь  в  серці  малює  сліди.
А  серце  все  в  ритмах  співає  шалено,
Ті  самі  парфуми  лишають  свій  шлейф.
І  знову  ти  тихо  виходиш  за  двері
Востаннє  ми  бачимось,може,тепер.
Хоч  двічі  у  воду  ту  саму  не  ввійдеш,
Та  долю  ніколи  не  зміниш  свою.
Ти  знову  в  життя  безтурботно  так  підеш,
А  я  залишусь…  В  серці  стан  déjà  vu…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2013
автор: Куліш Анатолій