Я сам за все відповідаю,
Тому і присланий в цей світ.
За що радію і страждаю,
Що відроблю й що прогуляю,
Спитають за десятки літ.
Усе життя іде в навчанні,
Де є повторення й контроль
Якщо ж ти справдив сподівання,
То не дістанеш покарання,
І іншу не одержиш роль.
Якщо ти робиш все, як треба,
То кращі матимеш права,
Продовжать час тобі на небі,
Дадуть здоров’я по потребі,
І славні чутимеш слова.
Коли урок ти не засвоїв,
Його заставлять повторить.
Коли й на це махнеш рукою,
Й увірував, що став героєм,
То будуть добре й довго бить.
Таке життя земне, сердечне.
Хоча і прощений, та все ж
Роби усе, як треба, ґречно,
Тоді і добре, і безпечно
Своє життя ти проживеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461439
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.11.2013
автор: Мірошник Володимир