Твоя ніжність лягла на подушці місячним зайчиком ....
Я навіть подих затамувала, щоб не злякати ...
Але легесенько таки торкала пальчиком
Той згусток почуттів дивакуватий ...
Ніч за вікном напівзгорілим -напівновим ґнотиком
Запалювала зорі - небесніï свічки ... Чи очі? ..
І місячний зайчик, напившись моïх дотиків,
Щось шепотів незвідано -пророче ....
Крізь призму вікна, розчинившись до атома в промені,
Я хмаринкою світла до тебе злетіла крилато....
На хвилях ріки, у човні під вітрилом споминів,
Ми склали загадане слово "кохати "...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461457
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2013
автор: Любов Ігнатова