Нахмарилося так, що загубив усе
Поміж краплин дрібних, в полоні у небес.
Затягує, несе, як полотно рябе
Ці хмари, мряка, дощ незмірно-сірий весь.
Згадалася лиш мить інакша й відчуття…
Зустрівши погляд твій, ти мій спіймала враз.
І світ уже не той, і небо, і життя,
Чи був тоді цей дощ, дощем пустих терас.
д.н.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461469
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2013
автор: Андрій Пульсар