Те, як живем у світі
Вирішуєм самі,
Словами, діями щомиті
Наповнюємо дні.
Не буває від природи
Ні високих, ні низьких,
Те, як долаєм перешкоди,
Те, як шануємо близьких,
Те, як в скрутну годину
Лікувати можем рани -
Це й робить з нас людину,
Лише діла дарують шану.
Лиш поборовши гордість,
Приємною стає людина,
А поборовши хибну пристрасть,
Щасливою стає родина.
Перемігши жадібність свою,
Радіти можеш ти безмежно,
Гнів подолавши у бою –
Веселим бути незалежно.
Істина рано чи пізно
Все одно вийде на світ,
Брехню повалено буде грізно,
Їй правда зачитає заповіт.
До добра ніколи не ведуть
Перебільшення, надмірність.
До світла зажди поряд йдуть
Душевна простота, ласкавість, вірність
31.05.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461513
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2013
автор: LizaZ