"Кудлатий дим, дивакуватий пілігрим,
Блукає в небі та зміїться між зірками,
Пливе самотній місяць човником хитким,
Зникає згодом, поринає в сиві хмари…"
Неповний місяць в небі – постарів серпанок,
Магічне світло і в обіймах ночі ранок.
Коли не спиться, в голові думки рояться
В той час, коли всім іншим сни розкішні сняться…
Як жаль, що вже не можу ногами босими
Зустріти літній ранок, умитий росами…
Пожухло листя, згасла осінь золотиста,
Дощу краплинки на вікні, немов намисто.
Я в цю холодну пору зовсім безпорадна –
Не тішать золотої осені принади…
*** «Поезія - це завжди політ фантазії, творчої думки, пошук тих засобів мови, що здатні торкнутися струн душі людини. Чим наповнене серце, те промовляють вуста. Поезія торкається найпотаємніших струн душі, дарує надію, що наш світ буде не такий уже й поганий, якщо в ньому пануватимуть любов, добро та віра» (цитата)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461577
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО