Знову злива з білого вина,
І втома очі, знову, покриває.
Нехай помру, та вип'ю все до дна,
Адже нічого безслідного немає.
Ковтай мій подих, тихий аромат,
Запам'ятай на вік мої цілунки.
Зірви зі стін улюблений плакат,
Бо я вже йду, зібрала клунки.
Нехай мороз обійме шкіру,
І я босою, хай, іду.
Нехай зірву в дорозі спину,
Пробач, не можу так. Бо я втону...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461712
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2013
автор: Веруш Далі