Вже сонячний промінь муркоче на ганку.
Розплющило очі замріяне небо,
Зітхає туманом. Вмиваються верби.
Бадьоро прокинувся день на світанку…
І зоряні згасли світила в безодні,
Воскресли у сонячнім світлі картини,
Розправили крила білясті хмарини,
Пливуть, ніби лебеді, в небі бездоннім…
Дрімає ставок, і на гладі спокійній
Купається листя в німім безголоссі,
Рясним листопадом прощається осінь,
Оправа картини - дерев напівтіні…
Осіння палітра - приглушена, тьмяна.
Подавлений настрій і скука пекельна.
Оголена осінь - бліда і пастельна.
Осіннє прощання дурманить кальяном…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461859
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО