Під циганьську пісню Гоп…гоп. . гоп

Вітер    в    спину  сторчки    гриву    гоп..гоп..гоп,
а  циганка    по-край    шляху    збира    мак.
Циган      коня    під    вуздечку    й    заховав,
на      дівчину  -    красну    погляд    спрямував.

Зашарілась,    щира    усмішка    пала,
а    серденько    в    грудях    гулко    калата.
Циган    в    чорних    очах    душу    утопив,
і    голубку    в    своє    сильце    ухопив,
на    коня    і  ,  полем    з    вітром    полетів.

В    другім    таборі    гуляння    цілу    ніч,
а    батьки  її    не    знали    в    чому    річ?
Старий    циган    скочив    на    коня    гоп...гоп,
там    весілля  -    де      розсипаний    був    мак.

Буйну    молодість    свою    батько    згадав,
погляд    радісний    в    очах    доньки    буяв.
Простір    танці,  музика,яскраві    шати.
циганське      життя    просте    і    багате,
щастя      їхнього    і    вітру    не    дігнати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461868
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Вразлива