[b]ЩО Є ЛЮДИНА - КРОВ БОГІВ?[/b]
Що є людина – кров богів
Чи ріки крові саморізу?
Свист віковічних батогів
І шлях угору – аж до низу.
З дитячих сліз – вся сіль морів.
В хвилі прихованого сказу,
Між величі порожніх слів,
Ковтає Землю прірва часу
Й не відригне́. Вселенський гнів
Несе людину в небуття,
Вона, під сонмів переспів,
Трима́ лиш вітер від життя,
А не стреме́на долі. Мари снів.
Колись вінець природи
Враз обернувсь у самоворогів.
В людськім кублі народи
Доньок зжирають і синів.
Бо люди – пил, засліплена каліцість,
Гній задзеркалених світів,
Зарозуміла, зверхня ницість.
[b] [i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i] 21 листопада 2013 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461870
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Гай-Нижник Павло