Мені здалось, що він не спав:
Весь час, коли я прокидалась,
Він ще сильніше пригортав,
І очі знову закривались…
Мене від себе не пускав:
Обнявши міцно, як дитину,
Волосся й очі цілував,
А я покірно лиш сопіла…
Я зрозуміла: він не спав.
Лиш сонце у вікні з’явилось,
Він усвідомлював, він знав!,
Що ще не скоро ми зустрінемсь…
Нас ранок вперше розлучав,
А він не міг із цим змиритись,
Він нібито мене украв,
Наказував нам розлучитись!..
Я розуміла, він не спав.
Він милувавсь, дививсь на мене.
І ні хвилинки не втрачав…
Любив мене таку, напевне…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461873
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Інна С.