Пробач, напевне, і будь-ласка, відпусти.
Ти все одно не зрозумієш,ні, не зможеш.
Коли я прагну сум в собі нести,
Тебе це ані грама не тривожить.
Прощай, напевно, і забудь мене.
Ні, я не та, котру ти так чекав.
Гнів, злість, печаль – це все з часом мине,
І не згадаєш навіть нас, на жаль.
Пусти мене і більше не приходь,
Не повертайсь туди, де вже не жду.
І погляд якнайдалі свій відводь,
Не жди жалю. Я більше не прийду.
Пробач мене я йду ось зараз й тут.
Іду туди, де місця «НАМ» нема.
Й разом зі мною спогади всі йдуть.
Пробач. Прощай. Нас жде нова зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461874
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Інна С.