Можливо ти не розумієш,
Чи ти не хочеш розуміти,
Що та краса, що на обличчі
Не буде вічно жити.
Вона пішла, не повернеться.
Зійшла з лиця вже так давно.
Її немає вже, немає.
А може й навіть не було....
А кажуть; "гарнії дівчата!"
Дівчата гарнії в душі!
А очі їх жорстокіш ката,
Вони брехливі, очі ті....
Адже блищать побачив злато,
Не допоможуть у біді.
Для них байдуже все на світі,
Вони кохають на листі.
Слова пускають лиш на вітер,
І не побачиш їх сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461894
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Лушпайка