Він не може повірити, що все так швидко між ними минуло,
або ж, швидше за все, він просто цього не хоче.
Її почуття всі згоріли, немов би нічого і не було,
але про неї і досі він думає кожної ночі.
Він не може забути номер її телефону.
Він спраглий без неї , утомлений і голодний.
Вона не дзвонить йому, коли йде по дорозі додому,
а її погляд до нього байдужий, сумний і холодний.
У дощі за вікном вона ховає нестримні сльози,
а на людях вдягає щастя солодкі маски.
Йому не допоможе підвищення алкогольної дози,
бо на серці у нього без неї по справжньому важко.
Кажуть, болючі моменти з часом завжди забуваються,
та для нього вони особливі, тому не хоче він їх забувати.
Все минає на світі , лиш його почуття тримаються.
Зараз без неї, але не виходить , на жаль, її не кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461911
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Любомир Винник