Орган зимовий грав сонати вітру.
Чиясь самотність - так боялась світла!
Байдужість заклопотано мовчала
І вбогості -копійку подавала...
А над містами - чорне гайвороння,
вогнів невиліковне вже безсоння...
І перехожі - у плащах і масках...
І я боюсь... Боюсь цієї казки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462140
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2013
автор: уляна задарма