Прости, що твою душу потривожила -
На переправі коней не міняють...
І тільки той, без вершника, стриножений,
помалу проти течії кульгає
І я б пішла деінде за тобою,
І я б шукала стиглі маки літа...
Та час біжить і сповнює водою
струнку підкову кінського копита.
Та я і йду... Лише у інший бік...
І слухаю тремтливий шепіт маку.
А щоб тобі "служили" цілий вік,
то приручи замість коня собаку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462187
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2013
автор: Роза ветров