осінь вдерлась в мої легені ядучим димом,
лишивши гіркий присмак у роті.
напувала до п'яну бридким полином
не шкодувала ні душі, ні плоті.
заливала душу по вінця бензином,
прагнучи перетворити згодом в попіл,
торгувала смертю в магазинах
на будь-який смак, колір, дотик.
і місто видалось сміттєвим стоком.
люди-щурі снують поміж бетоном,
і так нестерпно тхнуть алкоголем, потом,
хтивістю, цигарками... гормони.
і от, я пю розчинну каву з нічного магазину
палю життя-цигарки над прірвою в жит(т)і
осінь роздерла мої легені ядучим димом,
й пустила за водою в палаючім човні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462230
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2013
автор: Філіжанка_Кави