Ти, що ти є і тут і там
нехай буде все як ти вволиш словом своїм
і думкою
нехай буде все як ти скажеш найменшим відтінком твого бажання
в твоїй і моїй голові
нехай не зникає тінь твоєї безніжності
нехай не тане лід твоєї чудовості
не заборони мені обожнювати тебе
і топтати сліди твої позаду тебе
дозволь мені любити тебе любуватись тобою і
плакати
дай мені слово своє
і крихти духу твого
і шматки днів твої вичерпних
повітря твоє густе і насичене
пробач мені кроки невдалі
і вводи мене в оману
залишай без відповіді запитання
і з"являйся без попередніх знамень
бо твої руки й зап"ястя
очі і променеві кІстки
артерії сонні й трахеї
до дня смерті моєї/твоєї
і поки світ та львівська бруківка під ногами
поки сонце по венах,
страхи мої ніжні й істерики
у тебе до мене
камінь.
п.с. молімо(ся) кожне своє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462236
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2013
автор: Щоденники Вітру