На Майдані, де прапори в'ються
Де розчахнути груди людей,
Де завжди немов сурмами гнуться
В колихані барвистих ідей,
Там, де завжди вбивається доля,
Там, де завжди вона оживає,
Там, де ніби кується нам Доля,
Там, де недоля дійсно буває,
На просторах величних каміння
Водограєм падіння води,
Ще не чули куль торохтіння,
Ще не чули жаху смерті юрми!
І хай буде так далі-на-далі!
Нехай нам битись тільки на горло!
Хай ніколи не вручать медалі
За вбивство людей, смерті до строку!
24.06.1992
К.
КВ-1
v.levchishin@gmail.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462309
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2013
автор: Левчишин Віктор