Віками смокчуть нашу кров,
Стискає Кремль імперський зашморг,
Та ми втомились від оков -
Нам у Європі буде краще!
Нема надій на власну власть,
Вона теж глумиться над людом.
Кати, запроданці, іуди,
Вже начувайтесь, йдем до вас!
Ми - не бездухі жебраки,
Ми - козаків нащадки славні,
Хоч не торкає меч руки -
Вкраїна наша є по праву!
Хай знає ворог - скоро вже
У власні руки візьмем владу,
Ми на своїй землі живем,
Хоча б дітей своїх заради...
"НАХАБНИЙ МОНСТРЕ ІЗ КРЕМЛЯ,
СПИНИСЬ, БО ЦЕ - МОЯ ЗЕМЛЯ!!!".
(Наталія Крісман, Роман Лесюк)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462315
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.11.2013
автор: валькірія