Чим вище живеш ти, брат,
Чим вище поверх твій
Від цокольних
І під’їздів,
Тим менше в твоєму
Повітрі зрад,
І порушених
Катехізисів.
Тим рідше
До тебе приходить
Страх,
Концентрованим
Сизим димом,
Вони купували
Тебе за декілька
Рваних драхм,
І продавали
На галеру
Або до Риму.
Так що, брат,
Не дивую,
Твоїх
Висот,
І усі ті речі,
Які ти ще
В житті
Побачив:
Як пустеля
Вивертає
У жорна свої
Пісок
Караванові
В гаманець
На здачу.
І як море
Топить своїх
Китів,
Однооких
Циклопів,
І пілігримів.
Як небо
Чіпляє
Своїх птахів
На хрести,
На Синаї
В Єрусалимі.
Та що, брат,
Тримайся вище
Споруд,
Вище фундаментів
І підвалин,
Вище зграй
І відірваних
Злісних псів,
Ти кувався між
Ударами
Наковалень
І між лезами почуттів,
То ж збирайся краще
У рідний Таллін,
До справді рідних
Своїх братів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462370
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2013
автор: ДжоніПол