Знову чути тихий голос в надвечір’ї,
Перші зорі забриніли в вишині,
А сніг сипле, покриває все подвір’я,
Вітер гонить старі крила на млині.
Тихий голос мелодійно лине з хати,
Хтось співає про кохання перед сном,
Як кохаєш, зобов’язаний чекати...
Хай лунає ніжна пісня за вікном.
Вийде Місяць і покличе Морозенка,
Причепурить всі дерева у сніги
І полине, і полине знов співанка,
Білим снігом, що лягає навкруги.
Ясні зорі нагадають про кохання,
Кожна пара рахувала їх колись,
Зустрічали, зустрічали зірку ранню,
Лиш при сонці, лиш при сонці розійшлись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462498
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2013
автор: Віталій Назарук