У мого щастя карі вічі
Намистом сяють вони щодень
А ввечері горять мов свічі
Сльози-віск ллють до безодень
У нього чорняве волосся
Неначе глянцеві перлини
А може мені це здалося
Смарагди теж не до людини
У мого щастя світла душа
Ніби золотом вона горить
Ангелом часто в моїх віршах
Стрімко літає в неба блакить
У нього найніжніший голос
На тоненьких він грає нотах
А дзвенить як у полі колос
Скрипаль на душі частотах...
4ID
26.11.2013
Х.Ч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462530
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2013
автор: Микита Баян