Помарніла зелень, опадає
збираючи вологу із роси,
стікаючи з пелюсток завмирає,
у інші керунки твої полюси...
Осіння мрячка моросить,
простягаю під небо долоні
затягнута, сіра блакить
і я, відроджуюсь поволі...
Зливаюсь з містикою світу,
за горизонтом розчиняюсь
ще так далеко літо
від пут чужих звільняюсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462597
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.11.2013
автор: owl silence