[i]Я йшов навпомацки у темряві,
Блукаючи, серед всіх світів.
Лиш, Тебе, намалював в уяві
Та стріти в житті, Тебе, хотів.
Та певно, так судилося, мені
Тебе, не стріти вже ніколи.
Не промовляти, Твого імені,
Що вабить наче матіоли...
Та знайшов, Тебе, в світі є дива!
Ти, лиш світлом увійшла в життя.
І розправила пом'яті крила.
Бог з'єднав наші, серцебиття -
Доля нас в ці́ле одне скріпила.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2013
автор: Валерій Кець