я вірив у дружбу, ти ж її зламала.
Я вірив у дружбу, що придумав сам собі.
Вірив у те, чого не існувало....
Я сподіваюсь було весело тобі..?!
А ти сміялась тихо і невпинно...
А ти сміялася, здавалось щиро так.
Ти скажеш просто: " Я в цьому не винна!"
А я тебе не звинувачую ніяк.
Хіба винити можна за зламане "ніщо"?
Хіба винити можна за те, чого не було?
Була ілюзія , що брала у полон...
Але вона , на жаль давно уже минула...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462692
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: Любомир Винник