Хто кого... А світові болить...
Хто кого - і злоба злобу крає.
Просто півні, а були б орли,
Певно, й Україна стала б раєм.
Гроші нахапали, як пси бліх,
Що їм судді, що їм прокурори.
Лущать правду з ними, мов горіх,
По коліна море.
Той, хто нині зверху, - цар і бог,
І вважає: це комусь в'язниці...
Хто кого... А не гуртом, удвох -
Люди ниці.
Їхня зброя - то словесний блуд,
Бо забуті доброта і совість.
То й панує ненависний бруд.
І кінця не має моя повість.
25.ХI.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462756
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: Вячеслав Романовський