Зі сходу суне чорна хмара,
Мара нависла за Дніпрем.
Не видна сонця. Божа кара
У кручах світиться вогнем.
Служиві Ірода - примати
вже точать ножички тихцем.
Вночі прокралися до хати
щоб знищить нас зараз живцем.
Веде їх виводок рогатий,
прокрався виплодок тихцем.
У потойбіччі був зачатий,
як Янек вмазаний яйцем.
Пора з гадюки скальп здійняти,
а то прикинувся вужем.
Та на кацапів їм начхати,
іїх перших випалять вогнем.
І будем гнати біснуватих,
манкуртів, бидло і нікчем.
Бо озвіріли супостати,
Це значить вже перед кінцем.
Терпіти досить бидло, годі.
Ми їх полишимо "проблем".
Вже в потойбіччі вас заброди.
Чекають рідних з калачем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462785
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: Дід Миколай