Аж защеміло гірко в серці,
Як вчули фразу: “Ай лав ю” –
Це так пахан в нестримнім герці
Давав країні інтерв’ю.
Сльозою блискав в лівім оці,
А правим зирився на Кремль,
В його брехливому потоці
Ніхто ніщо не розбере.
“Крилаті” батя сипав фрази,
Як то “не знаю, ні бум-бум…”,
Чим викликав лише відразу
І виставляв себе на глум.
Бо скільки б вовк не клявся слізно,
Що він рогатий є баран -
Вже не повірим, надто пізно,
Його міняти вже пора.
Ні, не підем в ярмо московське,
В нас лиш один - Європи шлях!
Бо наших славних предків кості
Ще не поглинула земля…
(Наталія Крісман, Роман Лесюк)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462806
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: валькірія