Власне, проти
Совісті не попреш -
Це твій власний варіант
Інквізиції,
Варівант спокути
І варіант пекла,
Це море заточене
Поміж скелястих
Веж,
Поміж Сцилою
І Харибдою,
Діоскурами
Кастором
І Полідевком.
Совість - тартар,
Скільки її не рви,
До Стікса - ніяк,
А нижче того -
Виблискує
Люта гордість,
Цербером сушить
Ріки моєї спокути.
Я залишаю людей
Для інших людей
Натомість,
Як залишали
Життя
Для інших людей
Курсанти
Містечка Крути.
Совість - не лабіринт,
Це пісок,
Яким укритий
Таємний хід,
Це клубок,
Який виведе
Тебе назовні,
Коли Мінос
Руйнуватиме
Кріт.
Додавайте
У кубки,
Повні вина,
Трохи жалю
І муки, бо
Совість,
Мучиться, що
Одна,
Жаліє
І плаче у
Руки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462815
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин